–жищ≥в - м≥сто, розташоване на правому берез≥ ƒн≥пра за 76 к≥лометр≥в
в≥д иЇва ≥ за 25 к≥лометр≥в м≥ста агарлик. ћ≥сто знаходитьс¤ в глибок≥й
долин≥ та обаб≥ч нењ на горах. р≥зь м≥стечко прот≥каЇ права притока ƒн≥пра
- р≥чка Ћеглич, що бере св≥й початок десь за ’алчею. √еолог≥чна характеристика
така: гран≥ти зал¤гають на велик≥й глибин≥, а кор≥нною породою Ї др≥бнозернистий
п≥сок, що виходить на поверхню б≥л¤ самого ƒн≥пра. ѕ≥счанники покриваЇ
червонобура глина, а њњ, в свою чергу, пр≥сноводн≥ суглинки та лесов≥
в≥дкладенн¤. орисних копалин мало - мергел≥ та спондилов≥ глини, що Ї
сировиною дл¤ виготовленн¤ цегли, гончарно-черепична глина, вапн¤к та
п≥сок, то Ї прекрасним буд≥вельним матер≥алом . √рунти с≥р≥ та темно-с≥р≥
п≥дзолист≥, що легко руйнуютьс¤ п≥д впливом води. ≈роз≥¤ ірунт≥в Ї найскладн≥шою
проблемою –жищ≥вщини. ¬ир≥шувати њњ покликана √≥дрол≥сомел≥оративна станц≥¤,
що в≥дводить там ≥ ірунтов≥ води та створюЇ л≥сонасадженн¤, ¤ке стримуЇ
ероз≥ю. р≥м штучних л≥сонасаджень, Ї л≥си - руглик, –≥пниц¤, янча. ¬
основному л≥си та чагарники розм≥щен≥ в ¤рах та балках. ќсновн≥ породи
дерев: сосна, дуб, осика, в≥льха, верба та багато кущ≥в. « тваринного
св≥ту зустр≥чаютьс¤ др≥бн≥ тварини: лисиц¤, зањць, кр≥т, тх≥р, ховрах.
« птах≥в: качки, гуси, кур≥пки, лелеки, мухоловки, ворони, сороки, горобц≥,
шпаки, солов'њ. ¬ р≥чках водитьс¤ риба; сом, щука, судак, окунь, л¤щ,
п≥дуст, в'¤зь, плотва. л≥мат пом≥рний та спри¤тливий дл¤ вирощуванн¤
таких с≥льськогосподарських культур: майже вс≥ злаков≥ зернов≥, цукровий
та кормовий бур¤к, овоч≥. ќсобливо багато в присадибних д≥л¤нках вирощуЇтьс¤
фруктових дерев. Ќавесн≥ –жищ≥в нагадуЇ кв≥тучий сад. ¬загал≥, ржищ≥вськ≥
круч≥ одн≥ з наймальовнич≥ших в —ередньому ѕодн≥пров'њ. јле т¤жка еколог≥чна
ситуац≥¤ ≥ особливо „орнобильська катастрофа призводить до зм≥ненн¤ кл≥мату
в сторону потепл≥нн¤, забрудненн¤ пов≥тр¤, води, земель. атастроф≥чно
швидко вичерпуютьс¤ природн≥ ресурси, пог≥ршуЇтьс¤ здоров'¤ населенн¤
–жишева. –жищ≥в Ї ≥ндустр≥ально-с≥льськогосподарським та торговельним
м≥стечком. “ут знаходитьс¤ б≥льше 60-ти промислових п≥дприЇмств, установ
та орган≥зац≥й. Ќайб≥льшими з них Ї: —”ѕ“–, транспортно-ремонтн≥ п≥дприЇмства,
пристань "–жищ≥в", к≥лька швейних майстерень, загот≥вельно-в≥дгод≥вельний
пункт, ферма, с≥льгосптехн≥ка та багато ≥нших установ та орган≥зац≥й.
„астина родючих земель використовуЇтьс¤ дл¤ оброб≥тку колгоспами, що знаход¤тьс¤
в сус≥дн≥х селах, та над≥л¤Їтьс¤ м≥сцевими владами п≥д городи дл¤ м≥сцевого
населенн¤. –жищ≥в маЇ близько «ќ магазин≥в загальною торг≥вельною площею
9511 кв. м, заклади побуту та обслуговуванн¤ населенн¤. ™ також 3 школи,
педагог≥чне училище, буд≥вельний техн≥кум, ≥ндустр≥ально педагог≥чний
техн≥кум та л≥цей (на баз≥ профтехучилища є28). “ранспортний зв'¤зок зд≥йснюЇтьс¤
з допомогою судноплавства в нав≥гац≥йний пер≥од та з допомогою суход≥льного
транспорту. Ќаселенн¤ –жищева - 8937 чолов≥к. ќсновна маса населенн¤ -
украњнц≥. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ проживаЇ в приватних будинках з присадибними
д≥л¤нками. «начно менша частина населенн¤ проживаЇ в багатоквартирних
будинках чи гуртожитках. ƒо цих дн≥в збереглис¤ назви районуванн¤ –жищева:
÷ентр, ƒовгал≥вка, ќболонь, «аводище, ’омине, √ор¤нщика, ћаковщина, Ѕ≥лик≥вщина,
ћонастирок, Ѕерез≥вка, расний ут. оли ≥ ким заснований –жищ≥в нев≥домо.
Ќев≥домо також ≥ походженн¤ самоњ назви –жищ≥в. ≤снуЇ ц≥лий р¤д легенд,
що пов'¤зують походженн¤ назви з ≥ржанн¤м кон¤: "–жи-ще". “акож Ї верс≥¤
про походженн¤ назви в≥д вирощуванн¤ древн≥ми племенами пол¤н жита "–ожише".
Ћ. ѕохилевич давав б≥льш зм≥стовне по¤сненн¤, що –жищ≥в "Ї древнЇ ¬жище
згадуване в –уських л≥тописах до XIII стор≥чч¤. ÷ю древню назву вважаЇмо
переробленою в –жищ≥в в≥д польського слова –∆≈„ј - натовп"' . ƒревнЇ ¬жище
в переклад≥ з тоњ ж польськоњ означаЇ торговище. яка з цих верс≥й найб≥льш
в≥рог≥дн≥ша гадати т¤жко, бо до цього часу не знайдено н≥¤кого документу,
що б доводив б≥льш точний час заснуванн¤ селища та походженн¤ його назви.
ѕерша ≥сторична згадка про городище - фортецю ≤ван в≥дноситьс¤
до 1151 року ≥ записана в ≤пат≥њвському л≥топис≥. “ам в≥дображена боротьба
ћономахович≥в ≥ ќльгович≥в за ињвський престол.
¬ 1241 р. праобраз м≥ста - городище ≤ван - був зруйнований
ЅатиЇвою ордою.
1506 р. - король —игизмунд ≤ в≥дновив ƒн≥провську л≥н≥ю
оборони м≥стечка –жищ≥в ≥з наданим йому ћагдебурським правом.
¬ грудн≥ 1653 р. у –жищев≥ в≥дбулась попередн¤ зустр≥ч
гетьманськоњ ради Ѕогдана ’мельницького з ћосковським посольством на чол≥
з графом Ѕутурл≥ним.
Ќа середину ’≤’ ст. –жищ≥вська пристань займала одне
з пров≥дних м≥сць усього ƒн≥провського басейну ¤к велика перевалочна торг≥вельна
база.
Ќа початку ’’ ст. д≥¤ли: земська школа, народне училище,
г≥мназ≥¤ Ћещинського.
« 1921 р. в≥дкрито педкурси, а з 1929 р. - –жищ≥вський
зоотехн≥кум.
ѕерша писемна згадка про ѕреображенський монастир в≥дноситьс¤
до ’≤ стор≥чч¤.
” 1506 роц≥ утворений –жищ≥вський район, у 1962 роц≥
надано статус селища м≥ського типу, 6 червн¤ 1995 року м. –жищеву надано
статус м≥ста обласного п≥дпор¤дкуванн¤.
ћ≥сто нагороджено ѕочесною √рамотлю ѕрезид≥њ ¬ерховноњ
–ади ”крањни.
ѕлоща м≥ста - 35,6 кв.км. ¬одн≥ ресурси - р.ƒн≥про, р.
Ћегчич. ћ≥сто розташовано на територ≥њ агарлицького району ињвськоњ
област≥.
м.–жищ≥в - це Ѕатьк≥вщина художника-монументал≥ста ≤вана-¬алентина
«адорожного, класика сучасного украњнського поетичного слова Ћ≥ни остенко,
в≥йськових д≥¤ч≥в контр-адм≥рала ћ.ѕ.ѕетренка, та ƒ.ќ.–удковського та
≥нших видатних мистецьких, громадських, наукових д≥¤ч≥в.
